Найлон (нейлон, анід) – іноземна торговельна назва синтетичних поліамідних волокон. Нейлон володіє високою міцністю, еластичністю, стійкий до дії лугів, проте нестійкий до дії сильних кислот, мало гігроскопічний і сильно електризується.
Густина – маса одиниці об’єму. У Міжнародній системі одиниць (СІ) густина вимірюється величиною кг/м3; служить однією з основних фізичних характеристик чистих речовин і розчинів. У хімії часто використовують величини, що
Солі – складні речовини, які утворюються при повному або частковому заміщенні атомів водню в молекулі кислоти на атом металу або основ гідроксильної групи на кислотний залишок. В залежності від складу
Залізо – Fe, хімічний елемент побічної підгрупи VIII групи періодичної системи хімічних елементів, атомний номер 26, середня відносна атомна маса 55,847, відноситься до d-елементів, електронна формула [Ar]3d64s2, проявляє металеві властивості.
Метали – це прості речовини, що володіють у звичайних умовах металевими властивостями, а саме: високими значеннями електричної провідності і теплопровідності, металевим блиском і пластичністю (обумовлені, головним чином, наявністю в металах
Полімери – продукти реакцій полімеризації. Являють собою речовини, що складаються з макромолекул, до яких число сполучених між собою вихідних молекул мономеру сягає від кількох тисяч до мільйонів. В залежності від
Вітамін А – група природних речовин (ретинол, ретиналь та ін.), які виявляють вітамінні властивості. Не розчиняються у воді, добре розчиняються в жирах. Компоненти вітаміну А проявляють неоднакову біологічну активність. Ретинол
Бутлеров Олександр Михайлович (1828-1886) – російський хімік; творець теорії хімічної будови речовини, основи якої виклав (1861) в доповіді “Про хімічну будову речовини”. Теорія дозволила пояснити явище ізомерії, тобто змінну валентність
Вода (оксид водню) – H2O, з’єднання кисню з воднем, найпоширеніша на Землі речовина. Зустрічається в природі в рідкому, твердому та газоподібному агрегатних станах, а також у складі кристалогідратів. Загальний обсяг
Адсорбція – це поглинання одного або декількох компонентів з гомогенної системи (газ або рідина) твердими тілами або рідинами. На відміну від абсорбції, адсорбіція відбувається на поверхні адсорбенту. Адсорбенти зазвичай мають