Антропогенез – еволюція людини. Еволюційне відокремленя гілки, що призвело до появи сучасних людей, відбулося за різними даними, від 15 до 6 млн років тому. Людина розумна (Homo sapiens) – група приматів (Карл Лінней).
Людина – істота біосоціальна -> антропогенез людини, визначається двома групами факторів: біологічними та соціальними.
Систематичне положення людини:
Тип Хордові: в ембріональному розвитку закладається хорда, нервова і кишкова трубки, зяброві щілини.
Підтип Хребетні: дві пари кінцівок, хребет, головний мозок з 5-ти відділів, два вуха, очі, вирости мозку тощо.
Клас Ссавці: чотирьохкамерне серце, ліва дуга аорти, теплокровність, діафрагма, залози в шкірі, внутрішньоутробний розвиток зародка, розвинена кора великих півкуль головного мозку, три слухові кісточки та три відділи вуха.
Підклас Плацентарні: утворення плаценти.
Ряд Примати: чотири групи крові, бінокулярний зір, відносно велика маса головного мозку, борозни та звивини кори, складні форми поведінки, широка і плоска грудна клітка, протиставлення великого пальця іншим, загальні хвороби та паразити, схожість каріотипів.
Спорідненості людини та тварин – рудименти й атавізми.
Рудименти – органи або частини організму, що втратили в процесі еволюції свої початкові функції, наявні у всіх особин даного біологічного виду (куприк і м’язи, що йдуть до нього, привушні м’язи, зуби мудрості, залишок мигаючої перетинки у внутрішньому куті ока, апендикс).
Атавізми – це риси предкових форм, що проявилися у окремих особин (густа шерсть на обличчі, наявність хвоста, багатососковість, сильно розвинені ікла).
Підсумки еволюції людини: прямоходіння, зміна таза, полегшення щелепного апарату, звільнення рук, протиставлення великого пальця на руці іншим чотирьом, виготовлення знарядь праці, згуртування членів суспільства, звукова сигналізація, мова, розвиток головного мозку, абстрактне мислення, штучне середовище існування.
Презентація про еволюцію людини